ІКТ ТЗН

Міністерство освіти і науки України

ВКНЗ СОР « Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Реферат на тему:

«Будова проектора»

Підготувала

Студентка 122 групи

Пепепелиця Анна

Перевірив: КірдіщеваО.В

Лебедин 2016

План

Вступ.

1.Поняття про проектор та його будову.

2.Будова і принцип дії діапроекторів.

3.Зберігання проекційних апаратів і догляд за ними.

Висновок.

Список літератури.

Вступ.

Перший проектор з'явився в 1640 р. Його винайшов німецький фізик і математик, чернець Панас Кирхер (1601-1680). У латинському трактаті «Велике мистецтво світла й тіні» А. Кирхер назвав свій апарат «чарівний ліхтар» (Laternamagica). Апарат дозволяв створювати тіньові проекції зображень людей, тварин або предметів, вирізаних з картону. Джерелом світла служила свіча.

В 1839 р. французький художник Л. Дагер винайшов фотографію. Це дозволило демонструвати зображення на скляних діапозитивах. У проекторах кінця XIX ст. як джерело світла вже використалися електричні лампи двох типів: вугільна лампа накалювання (винахідник - російський електротехнік А.Н. Лодигін (1847-1923) і дугова лампа, або «свіча Яблочкова» (винахідник - російський електротехнік П.Н. Яблочков (1847-1894). Лампа накалювання була винайдена в 1872 р., а дугова в 1875 р. В 1879 р. лампа накалювання була значно вдосконалена Т. Эдісоном, який замінив вугілля в лампі на вольфрамову нитку; лампа майже без змін застосовується в сучасних проекторах.

Проектор - це світловий прилад, що перерозподіляє світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхню малого розміру або у малому тілесному куті. Проектори є, в основному, оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, котрі дозволяють за допомогою джерела світла, проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів, зумовила виникнення кінематографу, який відноситься до проекційного мистецтва.

Основні поняття:

Проекційні апарати - оптичні пристрої, що утворюють на екрані збільшені зображення різних об'єктів. Джерелом світла в проекційних апаратах служить спеціальна електрична лампа накалювання - проекційна лампа.

Дзеркальний відбивач, або рефлектор (від лат. reflecto - загинаю назад, повертаю) - увігнуте сферичне дзеркало для відбиття світлових променів.

Конденсор (від лат. condenso - ущільнюю, згущаю) - оптична система, що збирає розбіжні промені, що випускають проекційною лампою, і забезпечує рівномірне висвітлення об'єкта проекції. У проекційних апаратах зустрічаються конденсори, що складаються із двох або трьох лінз різного діаметра й кривизни поверхні.

Проекційний об'єктив (від лат. objectus - предмет) - лінзова оптична система для одержання на екрані збільшеного різкого зображення предмета. Основні характеристики об'єктивів: фокусна відстань, відносний отвір. Об'єктиви для проекційних апаратів підрозділяють на короткофокусні, нормальні й довгофокусні.

Проекційна лампа, дзеркальні відбивачі, конденсор й об'єктив утворюють освітлювально-проекційну систему проекційного апарата. Механічна частина апарата служить для фіксації об'єктів проекції щодо освітлювально-проекційної системи, забезпечення зміни об'єктів проектування й необхідної тривалості їхнього перебування на екрані.

Якість одержуваного на екрані зображення при використанні проекційних апаратів будь-якого типу залежить від величини створюваного проектором світлового потоку, якості оптики, розмірів кадрового вікна, відстані до екрана, кута нахилу осі проектування, кольоровості, від старанності виконання носіїв інформації, відбиваючої здатності, кута нахилу й ступеня бічної засветки екрана.

Світловий потік - основна характеристика проектора будь-якого типу. Світловий потік оцінює потужність оптичного випромінювання по викликуваному їм світловому відчуттю й виміряється в люменах (лм).

Фокусними відстанями оптичної системи проектора називають відстані від його головних точок до відповідних їм фокусів.

Обмежене певними розмірами зображення об'єкта на носії інформації називається кадром (від франц. cadre, буквально - рама). Ширина й висота кадрового вікна проектора позначаються відповідно a й b.

У більшості шкільних проекційних апаратів (графопроекторах, діапроекторах, епіпроекторах, кінопроекторах і т.п.) встановлюють кварцові галогенні малогабаритні (КГМ) лампи накалювання (наприклад, КГМ 12-100, КГМ 24-150, КГМ 220-500 й ін.). Ці лампи володіють рядом переваг перед звичайними лампами накалювання: у них практично постійні протягом усього терміну служби світловий потік і колірна температура; більш висока світлова віддача (при однаковій потужності й однаковій колірній температурі); більший термін служби й значно менші розміри; більша механічна міцність.

Основна частина лампи - вольфрамова нитка розжарення - вкладена в кварцовій колбі невеликих розмірів. Колба наповнена газом з невеликим додаванням йоду або іншого галогену. Для вводів у галогенній лампі використовують молібденову фольгу або дріт, що впаюють у кварц. Максимальна температура молібденових вводів у цих лампах не повинна перевищувати 350 °С, тому що при більш високій температурі молібден окисляється, кварц може лопнути й лампа вийде з ладу. Цю особливість кварцових галогенних ламп варто враховувати при експлуатації: їх не рекомендується застосовувати без примусової вентиляції, що найчастіше здійснюють електричним вентилятором.

У роботі з цими лампами варто дотримувати ще одну обережність: балон лампи не можна брати незахищеними руками, тому що відбитки пальців забруднюють поверхню лампи, викликають її затемнення, а отже, зменшення корисного світлового потоку й передчасний вихід лампи з ладу.

2. Будова і принцип дії діапроекторів

Особливу схему діапроекції мають кодоскопи (графопроектори). Освітлювально-проекційна система кодопроектора розташована вертикально, а об'єкт проекції - горизонтально. Світловий потік від проекційної лампи відбивається рефлектором вертикаллю нагору, проходить через конденсор (лінза Френеля) і предметний столик з кодопозитивом, попадає в об'єктив з поворотним дзеркалом і формує на екрані збільшене зображення об'єкта.

Проекційні апаратури розрізняють залежно від того, який посібник використовують для одержання зображення на екрані.

1-а група. Апарати для демонстрації діапозитивів. Кадропроектори - тільки для демонстрації діапозитивів (слайдів). Універсальні діапроектори - для діапозитивів і діафільмів. Епідіаскопи - для діапозитивів й епіпосібників.

2-а група. Апарати для демонстрації діафільму. Це фільмоскопи й універсальні діапроектори.

3-а група. Апарати для проекції епіпосібників: епіпроектори й епідіаскопи, спеціальні відеокамери.

4-а група. Апаратури для демонстрації кодопосібників - кодоскопи (графопроектори, оверхеди).

По ступеню автоматизації процесів фокусування й зміни кадрів розрізняють проектори з повністю автоматичним пристроєм, з напівавтоматичним і неавтоматичним керуванням.

Апарати з повністю автоматичним пристроєм працюють без оператора (наприклад, вчителя) по заданій програмі (від реле часу, програмного пристрою або магнітофона) і оснащені автофокусуючим пристроєм.

Першими вітчизняними апаратами такого типу стали діапроектори «Діана-207», «Пеленг-700АФ». Останній має світловий потік до 700 лм, дистанційне керування, змінні об'єктиви, приставку для діафільмів, автоматичний привод, таймер, автофокус, систему вибору діапозитивів. В автоматичному режимі; слайди демонструються з інтервалом 30 с. Після показу останнього слайда касета повертається у вихідне положення. Затемнення приміщення не потрібно.

Автоматичними називають апарати, у яких відпрацьовування процесу зміни кадрів, підфокусировка робиться механізмами з власними приводними пристроями при подачі відповідних команд. До них відносять діапроектор «Світяз-авто», модифікації «Протона», «Пеленг-500А», «Пеленг-500АФ», «Пеленг-700АД», «Пеленг-700ІК» й «Пеленг-800». Технічні характеристики: охолодження примусове, світловий потік від 350 до 500 лм, дистанційне керування фокусуванням і зміною кадрів, таймер, прямий й зворотний рух кадрів. Діапроектор «Протон» дозволяє демонструвати слайди по заданій програмі, синхронізованою з фонограмою магнітофона. Діапроектор «Діана-205» має пульт дистанційного керування із сенсорними контактами й механізм зміни потужності світлового потоку в межах від 0 до 500 лм.

Напівавтоматичними називають апарати, у яких відпрацьовування процесів зміни кадрів здійснюється механізмами при керуванні або при контролі оператора. До напівавтоматичного відносяться діапроектори «Світязь», «Світязь-М», «Пеленг-500К». Такий діапроектор має світловий потік до 350 лм, ручний привод і примусове охолодження. При демонстрації діапозитивів потрібне часткове затемнення приміщення. Діапроектор «Світязь-М» постачений приставкою для демонстрації діафільмів.

Неавтоматичні апарати - якими оператор управляє сам всіма процесами. До цих апаратів відносяться діапроектор «Екран», різні модифікації діапроектора «Світло» й ін., а також графопроектори «Лектор-2000», «Пеленг-2400» й ін.

Серед традиційних і дотепер досить розповсюджених по освітніх установах діапроекторів можна назвати різні модифікації «Світязю» й «Протона».

Діапроектор «Світязь» призначений для демонстрування кольорових і чорно-білих діапозитивів, встановлених у рамках 50х50 мм.

Касета розрахована на 36 діапозитивів, які подаються в кадрове вікно вручну штовхачем. При установці діапозитива в кадрове вікно пересувають штовхач уперед від себе. Для зміни діапозитива необхідно повністю висунути штовхач до упору на себе. При цьому діапозитив повертається з кадрового вікна в касету, а касета переміщається вперед, тим самим підготовляючи черговий діапозитив для проекції. Це дозволяє ввести наступний діапозитив у кадрове вікно при русі штовхача у зворотному напрямку. Касету встановлюють на діапроектор при заздалегідь витягнутому до упору штовхачі. Діапозитиви укладають у касету емульсійним шаром до джерела світла із зображенням, переверненим на 180°.

Для зміни проекційної лампи необхідно вивернути об'єктив, відвернути гвинт і зняти кришку. Установивши нову лампу в патрон і поставивши об'єктив на місце, варто помістити в кадрове вікно спеціальну діафрагму, що входить у комплект діапроектора, потім переміщенням лампи нагору або вниз домогтися правильного положення зображення нитки на кришці об'єктива, як показано на самій діафрагмі. Після юстировки лампи вивернути об'єктив, установити кришку на місце, закріпити гвинтом і ввернути об'єктив в об'єктивотримач.

Діапроектор «Протон» служить для демонстрування діапозитивів, поміщених у рамки розміром 50х50 мм. Ємність касети, розташованої в діапроекторі, 36 діапозитивів.

Цей діапроектор має світлосильний проекційний об'єктив з фокусною відстанню 75 мм і відносним отвором 1:2,8 й 300-ватну проекційну лампу, що працює від мережі напруги 127 або 220 В (лампа К 127-300-2 або К 220-300-2).

Освітлювально-проекційна система складається з рефлектора, проекційної лампи, трьохлінзового конденсора, оптичного теплофільтра й об'єктива.

У діапроекторі передбачені: реле часу, програмний пристрій, пульт дистанційного керування й можливість підключення магнітофона. Ці пристрої дозволяють здійснювати покадровий показ діапозитивів з пульта дистанційного керування; автоматичний показ при однаковому інтервалі часу з повторенням циклів; автоматичний показ діапозитивів при різних інтервалах часу з повторенням циклів за допомогою програмного пристрою; автоматичний вибір діапозитива.

На основі діапроектора розташований перемикач напруги й запобіжник.

Пульт дистанційного керування має кнопки для зміни діапозитивів у прямому й зворотному напрямках і клавішу для дистанційної підфокусировки об'єктива.

Короткочасним натисканням клавіш «Вперед» або «Назад» роблять зміну діапозитивів у прямому й зворотному напрямках. Якщо на ці клавіші нажати й не відпускати їхній тривалий час, можна просунути касету на кілька кадрів без показу проміжних діапозитивів. Аналогічним образом поміняють діапозитиви за допомогою пульта дистанційного керування.

Якщо необхідно, щоб діапроектор працював у режимі замкнутого циклу, тобто при русі касети вперед діапозитиви проектувалися на екран один за іншим через однаковий інтервал часу, то треба ручкою програмного пристрою (реле часу) установити потрібний інтервал часу й нажати клавішу «Цикл». Якщо інтервал часу показу діапозитива повинен бути різним, то на касету встановлюють спеціальне пристосування складальне поле з контактами. Програмний пристрій включають за допомогою ручки 1 і натискають клавішу «Цикл».

У діапроеторі передбачена можливість синхронної роботи з магнітофоном за допомогою спеціального пристрою. Тривалість проектування діапозитива від програмного пристрою коливається від 3 до 40 с.

Габарити діапроектора «Протон» - 320х250х210 мм, маса не більше 9 кг.

3. Зберігання проекційних апаратів і догляд за ними

Щоб уникнути псування проекційні апарати зберігають у сухих, провітрюваних приміщеннях при температурі не нижче 15°С під матер'яними або спеціальними чохлами. Їх необхідно оберігати від вогкості й різких коливань температури. Щоб проекційний апарат завжди був готовий до роботи, його, особливо поверхні оптичних деталей, періодично оглядають, очищають від пилу.

Зовнішні поверхні передньої й задньої лінз об'єктива очищають від пилу білячим пензликом або струменем повітря з гумової груші. Якщо поверхні лінз об'єктива й конденсора сильно забруднені, їх можна очистити серветкою, злегка змоченою в ефірі, спирті або одеколоні. Чистою серветкою протирають відбивачі, скла насадок діапроекторів. При зміні оптичних деталей не слід стосуватися їхніми руками. У діапроекторі ЛЕТІ періодично змазують шестірні механізму пересування діафільму чистим безкислотним вазеліном. Підшипники вентилятора й електродвигуни змазують машинним маслом (1-2 краплі) через 30-50 робочих годин. До сучасних апаратур нерідко прикладаються спеціальний розчин для чищення проектора, пензлик для об'єктива, що не залишає волокон серветка.

Для збільшення терміну служби проекційних ламп рекомендується користуватися стабілізатором напруги. Щоб проекційний апарат не перегрівався, після 1 г безперервної роботи треба його виключати на 10-15 хв.

Висновок.

Мультимедійний проектор має ряд важливих параметрів, пов'язаних з оптикою, електронікою, механікою і геометрія зображення, що потребують професійної консультації. Вибрати мультимедійний проектор за умовами технічного завдання – завдання для фахівця.